Україна готова до обмінів: скільки таборів для російських полонених є в країні і що це означає

Війна — це не лише дим, гарматний гуркіт і сотні тисяч історій на фронті. Це ще й неймовірно складна система обмінів полоненими, яка часто проходить за лаштунками і про яку мало хто замислюється.

Але саме ця система сьогодні працює на те, щоб повернути додому наших хлопців і дівчат.

Отже, в Україні зараз працюють п’ять таборів, де утримують російських військовополонених. Не "п'ять таборів, де знущаються", а саме таборів, які відповідають усім міжнародним нормам — згідно з Третьою Женевською конвенцією. Це важливо, бо хоч війна — це війна, гуманність і міжнародні правила — це те, що тримає планету хоч якось у цивілізованому стані.

Про це в інтерв’ю телеканалу "Еспресо" розповів речник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Петро Яценко. За його словами, обмінний фонд — тобто кількість полонених росіян в Україні — цілком достатній для того, щоб продовжувати процес обміну.

Інакше кажучи, страшні умови, в яких зараз перебувають наші хлопці на російському боці, не залишаться без відповіді — Україна робить все, щоб повертати своїх.

Яценко підкреслив, що робота штабу — це величезний комплекс: збір інформації про українських полонених, пошуки підтверджень, організація обмінів і контроль за дотриманням правил. Все це за дорученням президента, який тримає цей процес на найвищому рівні.

Що цікаво, частина обмінів відбувалася ще до домовленостей у Стамбулі, але після них масштаби звільнень суттєво зросли. Тобто ці дипломатичні кроки дійсно працюють.

І навіть коли ситуація на фронті загострюється чи змінюється, всі, хто причетний до організації обмінів, не зупиняються — бо це питання життя і смерті для багатьох українців.

На цьому тлі Координаційний штаб не припиняє пошук нової інформації про українців, які перебувають у російському полоні, і готується до наступних обмінів.

Чому це важливо і що буде далі?

Військовополонені — це люди, життя яких зупинилося на межі двох світів: вони не на фронті, але й не вдома. Важливо, що Україна не просто тримає цих людей, а керується міжнародним правом і постійно працює над тим, щоб повертати своїх.

Можна уявити, що процес обміну — це своєрідний живий ланцюг, який треба постійно підтримувати. І зараз цей ланцюг працює, як ніколи раніше.

Чи вистачить нам полонених росіян для майбутніх обмінів? За словами Яценка — так, запас є. Але це далеко не про цифри — це про життя. І кожен обмін — це шанс для людини повернутися до своєї родини.

Читайте також:

"Безвіз" не скасовується, але подорож подорожчає: ЄС хоче утричі збільшити плату за в'їзд для українців.

Ми не банк і не готель: у Польщі втомились від ролі "рятівника" України.