Солодка обіцянка легкої наживи знову стала знаряддям шахрайства. Українців атакує нова схема, де зловмисники маскуються під банки й виманюють конфіденційні дані через фейкові опитування.
Держспецзв’язок попереджає: фішингові атаки в месенджерах та соцмережах активізувались. Людям надходять повідомлення нібито від імені відомих банків з заманливою пропозицією — пройти коротке опитування і отримати грошову винагороду. І тут починається найцікавіше…
Після натискання на посилання користувача перенаправляють на фальшиву копію банківського сайту, де просять ввести особисті дані: номер телефону, СМС-код, а іноді й PIN-код банківської картки. Варто зробити хоча б один із цих кроків — і ваші гроші можуть "випаруватися" з рахунку.
Шахраї створюють ілюзію офіційності, копіюючи логотипи, кольори й стиль банківських сайтів. Але насправді це лише добре зрежисована пастка.
Експерти з кібербезпеки закликають:
Мороз, темрява і тривога: що насправді чекає на Київ та великі міста України найближчим часом
"Не про славу, а про людей": Ектор Хіменес-Браво у 54 роки зробив зізнання, яке розчулило всіх
Національний кешбек "звужується": що подорожчає, а що зникне зі списку вигідних покупок для українців
Сніжки замість уроків: одне повідомлення вчителя розтопило серця українців і розпалило гарячі суперечки
- Ніколи не вводьте свої дані на підозрілих сайтах.
- Завжди перевіряйте URL-адресу — справжній сайт банку завжди починається з "https" та має офіційну доменну зону.
- Не переходьте за лінками з повідомлень, навіть якщо вони виглядають правдоподібно.
- І головне — не вірте в "халяву".
Фішинг через псевдоопитування стає масовим явищем в Україні. Поки один клієнт банку мріє про бонус за кілька кліків, інший уже спостерігає, як зникають його заощадження.
Читайте також:
Соцдопомога по-новому: хто з українців може отримати до 14 000 гривень і як це працює.
Овочевий бум на ринках України: картопля стала майже дармовою, а кріп - розкішшю.